Розглянуто феномен харизматичної мовної особистості політичного лідера в контексті лінгвокультурних традицій Німеччини й України. Проаналізовано ментально-культурні особливості харизматичних лідерів, їх мотивації, персуазивні цілеустановки, комунікативні потреби, вияви емоційного стану піднесення та сугестії мовного впливу. Визначено вербальні, паравербальні (просодичні та кінетичні) й екстралінгвальні засоби досягнення харизматичної апеляції політичного лідера, виявлено спільні та відмінні риси у реалізації цих засобів у дискурсах політичних лідерів Німеччини й України. На підставі одержаних даних сформовано дискурс-портрети сучасних німецьких і українських харизматичних політичних фігур - Й. Фішера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенка, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Рассмотрен феномен харизматической языковой личности политического лидера в контексте лингвокультурных традиций Германии и Украины. Проанализированы ментально-культурные особенности харизматических лидеров, их мотивации, персуазивные целеустановки, коммуникативные потребности, проявления эмоционального состояния подъема и суггестии языкового влияния. Определены вербальные, правербальные (просодические и кинетические) и экстралингвальные средства достижения харизматической апелляции политического лидера, выявлены общие и отличительные черты в реализации этих средств в дискурсах политических лидеров Германии и Украины. На основе полученных данных сформированы дискурс-портреты современных немецких и украинских харизматических политических фигур - Й. Фишера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенко, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Дисертацію присвячено опису перцептивних та акустичних характеристик приголосних звуків у рамках звукосполучень на стику двох слів у суцільному мовленні дикторів радіо та телебачення Німеччини. У роботі досліджено 81 тип приголосних звукосполучень, де у передстиковій позиції знаходяться зімкнені проривні приголосні, а у післястиковій позиції представлено весь корпус приголосних німецької мови. Встановлено, що реалізації консонантних звукосполучень на стиках слів у суцільному мовленні визначаються рамками структурних звукових одиниць більш високого порядку, таких як склад, слово, фонетичне слово, і можуть розглядатися тільки в умовах зміни даних структурних одиниць. Коартикуляторна модель звукових послідовностей на межі слів узгоджується з теорією співтворення звуків і підлягає законам антиципуючої коартикуляції. При розгляді структури зімкнених проривних приголосних виділяються коартикуляторно залежні та коартикуляторно незалежні сегменти. Ознака артикуляторної напруженості звуків описується у параметрах акустичної потужності. Артикуляторна напруженість зімкнених проривних приголосних трактується у залежності від довготи та інтенсивності фази зімкнення.

Запропоновано комплексну методику двостороннього зіставного аналізу, яка визначає спільні та відмінні риси вербальної та паравербальної організації усних апелятивних дискурсів харизматичних політичних лідерів, які репрезентують різні лінгвокультури. Обгрунтовано науковий статус феномену харизми в гуманітарних студіях в контексті релігійно-філософських, соціально-політичних, психологічних, тендерних і культурологічних студій. Визначено основні засади лінгвістичного дослідження дискурсивної особистості харизматичного політичного лідера. Побудовано інтегральну модель апелятивного дискурсу харизматичних політиків у двох лінгвокультурах. Виявлено зв'язок і встановлено співвідношення вербальних і паравербальних засобів вираження апелятивності шляхом побудови дискурс-портретів даних харизматичних політичних лідерів Німеччини й України.

Исследованы этимология и семантика понятия харизма, способы вербализации субконцептов ВООДУШЕВЛЕНИЯ и ОБАЯНИЯ как основных конституентов лидерской и личностной харизмы, проведен анализ сходств и различий понятийных, ценностных и образных составляющих концепта ХАРИЗМА в немецкой и украинской лингвокультурах.

Исследована этимология и семантика концептов ОБАЯНИЕ и ХАРИЗМА, определены способы их вербализации, проведен анализ сходств и различий понятийных, ценностных и образных составляющих указанных концептов в германской и славянской лингвокультурах.

Здійснено концептуальний аналіз вербалізованого концепту. Подано класифікацію енергетичних ознак мовленнєвих пауз. Досліджено вплив англіцизмів на німецьку національну ідентичність. Висвітлено проблеми лінгвокультурної компетентності особистості. Розкрито особливості утворення наукової термінології в англомовному педагогічному дискурсі. Охарактеризовано засоби експлікації лінгвопрагматичних прийомів в англійськомовному технічному дискурсі. Проаналізовано нові тенденції в сучасній англомовній науковій комунікації. Розглянуто графостилістичні гібридні техніки графосеміотичного кодування англомовного постмодерністського художнього тексту. Викладено теоретичні аспекти лінгвокультурного підходу до перекладу культурно-специфічного тексту. Обгрунтовано сучасні американські та українські концепції навчання іноземних мов.

Розглянуто питання викладання лінгвокраїнознавства крізь призму діалогу культур. Висвітлено структурно-семантичні особливості ідеонімів на позначення художніх світлин в англійській мові. Проаналізовано методи навчання читання газетних текстів у гуманітарних вишах. Описано соціальні діалекти як структурні компоненти національної мови. Розглянуто аспекти еколінгвістичних досліджень і їх зміст. Запропоновано методику викладання пропозиціональної структури англомовного дискурсу в юридичному вузі. Досліджено принцип евгемеризму під час вивчення проблем міфології. Проведено порівняльний аналіз історії викладання іноземних мов у європейських країнах і в Україні.

Предложена модель сопоставительного анализа семантики фразеологизмов с зоосемизмами с целью выявления их общих и специфических черт в контексте этнокультурного своеобразия. Выявлены особенности мотивированности зоосемизмов, реализованных в составе фразеологизмов. Описана их связь с объективным окружающим миром, мифологией и историей народа, литературными источниками.

Висвітлено проблеми порівняльно-історичного, типологічного, зіставного, міжкультурного, контактного мовознавства, юридичної лінгвістики, перекладу та теорії комунікації. Розглянуто провідні диференційні ознаки ідеонімів. Проаналізовано комунікативну складову формування системи політичного представництва в Україні, експліцитні маркери критики в німецькому й українському парламентських дискурсах, дискурс парламентських партій щодо соціальної політики України. Увагу приділено багатокомпонентним термінам ООН і їх перекладу. Розкрито варіативність юридичної лексики в німецькому, австрійському та швейцарському варіантах німецької мови. Висвітлено проблеми смислової динамічності сучасного медіатексту, особливості визначення ключових слів медіатексту. Охарактеризовано медійні засоби формування образу політика.

Висвітлено лінгвосеміотичний підхід до аналізу філософії ритуального танцю амеріндіанців у сучасному англомовному прозовому тексті. Досліджено роль мотивації до вивчення іноземної мови в умовах дистанційного навчання. Розглянуто особливості навчання говорінню італійської мови у музичному ЗВО. Увагу приділено проблему інтуїції у студентів-виконавців музичних ЗВО. Оцінено вплив риторики мовця на харизматичість його особистості. Оцінено фразеологічні одиниці як засоби впливу. Досліджено когнітивно-риторичний аспект міжжанрової трансформації змісту промови в новинному тексті. Розглянуто особливості перекладу неологізмів, які виникли внаслідок світової пандемії Covid-19.